Використання пообразного типу аналізу художнього твору

Використання пообразного типу аналізу художнього твору на уроках української літератури ….корисно будувати аналіз так, щоб на першому плані опинилися образи героїв, моральні колізії. В.Г.Маранцман Пообразний шлях аналізу літературного твору – це система аналітичних заходів, яка передбачає ґрунтовне вивчення образної системи художнього твору з метою виявлення ідейно-художньої концепції твору. Пообразний аналіз вимагає від учителя сконцентрувати основну увагу на образах героїв, через які розкривається ідейний зміст художнього твору. Ключові слова пообразного аналізу: аналіз образів, прийоми творення, риси характеру, таблиця характеристики персонажа, образні та поняттєві узагальнення. Плануючи аналіз певного образу-персонажу, намагаюсь чітко уявити, яку ідею закладено в цьому образі, яка його місія у творі. Це дозволяє логічно вибудувати аналіз образу – так підібрати та розташувати запитання і завдання, щоб здійснити покрокове осягнення образу школярами. Аналіз образу має сенс лише за умови, якщо він закінчується синтезом, тобто інтерпретацією образу. Спочатку розглядаємо зовнішній образ героя. Це його портрет, костюм, мова (теми висловлювань, форми мовлення – монологи, репліки в діалогах, «внутрішня» мова, листи, мовленнєві особливості). Наприклад, досліджуючи разом з учнями мову Марусі Чурай, героїні Ліни Костенко, робимо спостереження – героїня невимовно страждає від нерозуміння: «З якої причини перевернувся Гриць? Хороший, ласкавий, вірний, чому він зрадив?» Учням важливо уважно прислухатися до роздумів героїні та знайти ті її висловлювання, які є відповіддю на це гірке «Чому?» «Моя любов чолом сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі» та «…А він Бобренко. Він же не Чурай» – це ті ключові слова героїні, які пояснюють, чому її кохання обернулося трагедією. В основі Марусиних висловлювань лежить антитеза: «Небо-земля». «Небо – Чурай – духовність». Їм протиставлено: «Земля – Бобренко – матеріальний світ». І в цьому вся причина трагедії. Наступний етап роботи – аналіз внутрішнього образу. Зосереджую увагу школярів на рисах характеру героя, його особистісних якостях. Вони найкраще виявляються у вчинках, у ставленні до інших людей, до оточуючого світу. Наприклад, аналізуючи внутрішній образ Сашка, героя повісті О.Довженка «Зачарована Десна», робимо з учнями висновок, що у своєму ставленні до світу хлопчик виявляє багатий духовний світ. Він з любов’ю і захопленням сприймає всі прояви життя: зачаровується красою рідної природи, з великою любов’ю і повагою ставиться до своєї родини, любить усе живе, захоплено сприймає пісні, шанує народні традиції і селянську працю; уміє фантазувати і бачити незвичайне у всьому, що його оточує. Увагу школярів зосереджую на розгляді образу у системі інших персонажів: як герой «почувається» серед інших героїв, як до нього ставляться, як він ставиться до інших. Спонукаю учнів досліджувати всі можливі характеристики героя у творі: авторську, психологічну, самохарактеристику; з’ясувати, що про героя говорять інші персонажі. Звертаю увагу учнів на роль пейзажу у розкритті психологічного стану героя. Наприклад, у ході роботи з текстом баладного оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» пейзаж відіграє надзвичайно важливу роль у розкритті психологічного стану Катерини, яка чекає свого коханого Семена з походу та мріє про щасливе заміжжя. Надворі буяє весна, і дівчина сповнена радісних і хвилюючих очікувань. «Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та з синього Дніпра ясних очей не зводить…» Та не дочекалася Катря свого коханого. Почула страшну звістку про його загибель у страшній бурі від козака, який розповідав: «Я й зроду такої не бачив! Дуби так з кореня й вивертає; дощ комиші позсікав, як шаблею; Дніпро – аж пісок зо дна викидає... Ніч темна-темна, тільки блискавка блискає. А як грім гримне, то наче всі гори наддніпрянські луснуть». Марко Вовчок свідомо використовує гіперболу в описі бурі. Слухаючи розповідь козака, Катря переживає відчуття кінця світу. Для неї життя закінчилося разом із загибеллю коханого. Аналізуючи образ героя, намагаємося з’ясуйте роль допоміжних образів (образів-речей, картин природи, образів-емоцій, образів-символів тощо). Наприклад, образ-річ картина страшного суду у кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» допомагає краще зрозуміти прагнення маленького героя твору Сашка до моральної чистоти та духовності. Домінуючим методом роботи під час використання пообразного шляху аналізу вважаю евристичну бесіду, яка містить елементи виразного вибіркового читання, читання під музику, коментованого читання, читання в особах тощо. Оскільки пообразний аналіз пов’язаний із особистісною сферою дітей (учень створює власне уявлення про образ), намагаюся більше застосовувати такі сучасні методи, які дають змогу учням обговорити, подискутувати, висловити свою власну думку, пофантазувати, відчути себе в ролі героя тощо.Найчастіше використовую наступні методи: «Вживання в образ» «Щоденник подвійних записів, «Інсценування», «Драматичні ролі», РОФТ, «Павутинка дискусії» тощо. Метод «Уживання» За допомогою чуттєво-образних та уявних зображень учень намагається «переселитися» у досліджуваний об’єкт, відчути та пізнати його зсередини. У моменти найкращого «вживання» учень задає запитання об’єкту-собі, намагається на почуттєвому рівні сприйняти, зрозуміти, побачити відповіді. Почуття, думки, що народжуються при цьому, відчуття учня й є евристичний освітній продукт, що потім може бути виражений ним в усній, письмовій, знаковій, руховій, музичній чи малюнковій формі. Спостереження об’єкта в даному випадку переходить ніби в самоспостереження учня, якому вдається ототожнити себе з об’єктом. Приклади завдань на використання методу «Вживання» Наприклад, пропоную учням вжитися в образ Хлопчика-фігурки. (І.Калинець. «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»). Для цього даю наступні завдання:  Назвіть слова, які ви будете проговорювати, щоб відчути себе Хлопчиком-фігуркою.  Складіть і запишіть запитання собі в образі Хлопчика-фігурки.  Напишіть розповідь про те, що ви відчували під час уживання в образ Хлопчика-фігурки. Що найбільш яскраво вдалося уявити? Що здивувало вас? Що сподобалося? Метод «Драматичні ролі» Герої твору грають певні ролі та прагнуть певних речей. За визначенням літературознавців, у будь-якому творі існує три ролі й один об’єкт, які допомагають читачам зорієнтуватися у характерах і діях літературних героїв. Вони такі: протагоніст (головний герой) – особа, яка бажає діяти в певному напрямі та спрямовує історію; мета – об’єкт чи умова, якої прагне чи потребує головний герой; суперник – умова чи особа, яка протистоїть герою в його чи її прагненні досягти мети; помічник – особа чи якість, яка допомагає герою досягти мети. Використання драматичних ролей дозволяє класу подивитися на історію з погляду її різних героїв. Приклад використання РОФТ на уроці з вивчення оповідання С.Черкасенка РОФТ – це письмова діяльність, що зазвичай використовується на уроці на стадії консолідації. Під час такої діяльності фокус змінюється: замість навчального штучно складеного письмового завдання учням пропонується природна автентична ситуація – завдання, в якому учні мають на увазі конкретну мету написання, іншу, ніж коли вони пишуть для вчителя чи класу. Крок 1. Учням даються ролі, які пов’язані зі змістом уроку (герой, письменник, якийсь живий чи неживий персонаж твору, явище природи тощо). Учні можуть писати індивідуально, у парах чи малих групах. Коли учні визначать і розроблять зміст своїх ролей, вони мають описати: особистість (хто я і який я), ставлення (що я відчуваю, у що вірю, про що піклуюсь), інформація (чого ще мені потрібно дізнатися про себе в новій ролі). Крок 2: учні обирають отримувача для свого повідомлення. Крок 3: учні обирають форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі. Крок 4: учні повинні мати можливість «оприлюднити» ці повідомлення шляхом усного читання, оголошення, обговорення в малій групі, вивішування на дошці оголошень, публікації у класній газеті, журналі, відправки листа, читання з «авторського стільця» тощо. «Маленький горбань» Роль (хто пише) Отримувач, аудиторія (хто отримує) Формат (у якій формі) Тема (про що це) Горбань Павлик Захарко Записка Я хочу з тобою дружити… Тітка Явдоха Захарко Лист Я хочу, щоб ти зростав добрим і слухняним хлопчиком… жайворончиха Павлик Пісня Дякую тобі за твоє добре серце! Дід Архип Павлик Заповіт Будь сильним, любий онуче! Метод «Павутинка» дискусії» У цьому методі поєднується динаміка хорошої дискусії з методами кооперативного навчання, оскільки взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів. Щоб залучити дітей до активного обговорення якоїсь проблеми пропоную учням бінарне запитання, тобто таке запитання, на яке можна дати дві відповіді «так», або «ні», підкріпивши свою відповідь аргументами. Наприклад, під час обговорення оповідання С.Черкасенка «Маленький горбань» як бінарне запитання для обговорення можна взяти таке: «Чи правильно вчинив Павлик, коли не дозволив дідусеві покарати свого кривдника Захарка?» Учні об’єднуються в пари і готують таблицю «Павутинка дискусії». Цим парам учнів дається 4 чи 5 хвилин, щоб продумати аргументацію та написати по три причини на підтримку обох сторін у дискусії. Вони перераховують ці аргументи в таблиці «Павутинка дискусії». Потім кожна пара учнів об’єднується з іншою парою. У четвірках вони розглядають та обговорюють аргументи, занесені до таблиць, та роблять спільний висновок (Правильно! – не правильно!) Потім потрібно викликати кілька четвірок і попросити їх стисло повідомити свою позицію й аргументи на її підтримку. Можна запропонувати групам провести дискусію одна з одною, якщо виявиться, що вони зайняли різні позиції з цього суперечливого питання. «Павутинка дискусії» «Чи правильно вчинив Павлик, коли не дозволив дідусеві покарати свого кривдника Захарка?» Правильно! Не правильно! Аргументи Аргументи __________________________ ______________________ __________________________ _____________________ __________________________ _____________________ Висновок

Завантажити файл

Зберегти на потім